Минулого сезону в матеріалі, присвяченому блакитнооким блондинкам зі Швеції, ми торкалися феномену гірських лиж у Скандинавії. І не помилилися.В технічних дисциплінах цілу плеяду шведок можна сміливо віднести до світового гірськолижного топу. Часами трапляється так, що в слаломі серед 15 перших
спортсменок аж семеро представляють країну блакитного прапора з жовтим хрестом. Упродовж останнього сезону до числа переможниць у змаганнях альпійського Кубка світу долучилася ще одна зірка — Сара Марія Гектор. Просто взяла і виграла гігант в Kühtai. Наш кореспондент зустрів Сару під час тренувань на льодовику Пітсталь за місяць до початку сезону.
NTN: Саро, я ще ніколи не бачив,як ти тренуєшся на цьому льодовику.Чи це для тебе стало чимось новим?
Sara: Ні, зовсім ні. Я дуже добре знаю Пітсталь, а схил «Панорама» люблю особливо. Насправді це місце, де багато років тому я побачила Альпи.Мені тоді виповнилося 12 чи 13 років.Тому почуваюся тут, як у себе вдома.
NTN: Як довго катаєшся на лижах?
Sara: Я долучилася до лижного клубу у віці чотирьох років, і можнасказати, що відтоді тренуюся. Раніше
каталася, звичайно, з батьками. А почалася моя пригода з гірськими лижами ще раніше. Я мала тоді неповні три роки.
NTN: Де тепер живеш, у горах?
Sara: Ні, насправді живу в Стокгольмі. Але моїм місцем у Швеції є Аре.Якщо тренуюся на батьківщині,
то саме там. Найбільше люблю кататися на змаганнях. Аре — це моє найулюбленіше місце на землі. Моя батьківщина.
NTN: Який він, твій шлях як гірськолижниці?
Sara: Цілком звичайний. В Аре я відвідувала спортивну школу. У віці 16 років потрапила до юніорської національної збірної. Невдовзі після цього стала чемпіонкою світу серед юніорів у гіганті. Це було у Швейцарії у Crans-Montana. Після цього отримала запрошення в дорослу збірну, і тут почалися справжні змагання.
NTN: Ти представляла Швецію на Олімпійських іграх у Сочі. Які твої враження?
Sara: Це була вочевидь значна подія. Розмах величезний. Я хотіла стартувати в гіганті, але за кваліфікацією мене не зарахували. Можна було стартувати в суперкомбінації, супер-гіганті й у спуску. Не досягла яки-хось серйозних здобутків, але сама участь для мене була вкрай важлива.Це дуже істотно, якщо отримуєш такий досвід в молодості. На наступній Олімпіаді хочу бути найкращою.
NTN: Останній сезон був найкращим у твоїй кар’єрі. Чи було добре?
Sara: О, так! Я була другою в гіганті в Аре і перемогла в Kühtai. А під кінець посіла сьоме місце в кваліфікації гіганту за цілий сезон. А тому дуже задоволена.
NTN: Чи гігант — це справді твоя улюблена дисципліна?
Sara: Мабуть, так. Полюбляю слалом, але гігант — це мій світ. Можливо, стартуватиму в лютому в якомусь супергіганті. Оскільки саме тоді є велика перерва в технічних дисциплінах. Але якщо і стартуватиму, то щоб не випасти зі стартового ритму. Я цілком занурена в приготування до технічних дисциплін.
NTN: Чи така заклопотана молода спортсменка, як ти, хоч іноді має канікули?
Sara: Напевно, що ні. Цього року їх не було, бо вже під кінець сезону почала працювати з новим тренером.Сподівалася, що можна буде використати кілька вихідних у липні, але ми почали тренування, і пішло нам дуже добре. Я подумала, що ми можемо це використати, ну й отак, канікул не було. Це, зрештою, не має великого значення, оскільки люблю свою роботу. Загалом кажучи, не зовсім точно висловлююсь. Бо гірські лижі не є моєю працею, а захопленням. А тому я не змушую себе присвячувати себе цій справі. Я дякую долі, що маю можливість бути спортсменкою-гірськолижницею. Можливо, наступного року матиму якісь канікули, але тепер про це ще не думала.
NTN:Нині катаєшся на Head-ах,а раніше на Atomic-ах — и відчуваєш різницю?
Sara: Так, і то велику. Атоміки, звичайно, чудові лижі, але на Хедах відчуваю себе значно краще, оскільки вони легші в катанні, і до того ж значно. Від фірми Хед я також отримую підтримку в підборі спорядження. І тепер усе функціонує дуже гармонійно — і лижі, і черевики. Маю саме те,
чого потребую.
NTN: Нині катаєшся на гігантках із радіусом 30 м. Не виникає проблем?
Sara: Ніяких проблем, швидше навпаки. Тільки спочатку треба було до них трохи звикнути. Не боюся швидко кататися, і ці лижі пасують до мого стилю. Вони також достатньо вузькі під кріпленням і досить швидкі. Я б не хотіла повертатися до попередньої геометрії. Люблю
сучасні лижі, але розумію, що для молодих спортсменок, наприклад юніорок, такі лижі можуть бути неабияким викликом, оскільки вимагають багато сили і техніки.
NTN: Хто, на твою думку є лідеркою швейцарської збірної? Тут, на тренуваннях, ти їздиш швидше за інших.
Sara: Складно відповісти, але лідеркою, напевно, є Frida Hansdotter. Під час цього тренування досить-таки м’яко під лижами. І на час ми їздили всього двічі. Одного разу була швидшою я.
NTN: А чим займаєшся, коли не катаєшся на лижах?
Sara: У вільний час люблю робити все, що пов’язано з пригодами. Люблю, коли є напруження і не до кінця відомо, що попереду. Власне, роблю те ж, що і щодня на лижах (сміється). Тепер живу в місті. І полюбляю також звичайні міські розваги: зустрічі з друзями, прогулянки містом, кіно. В майбутньому хотіла б створити аплікацію для смартфона, працюю над цим із командою фізіотерапевтів, але все це наразі в пелюшках.
NTN: Хлопець?
Sara: Ні, немає. Напевне, ще не зустріла того справжнього, але ще маю трохи часу, хіба ні?
NTN: Всього тобі найкращого, Саро,в прийдешньому сезоні, і багато місць на подіумах!
Sara: Величезне спасибі!