«Слеклайн, також стропоходження або ходіння по слабо натягненій стропі (англ. Slackline — slack: «що провисає, слабкий»; line: «лінія») — практика в балансуванні та вид спорту, що розвивається. Полягає у ходінні по спеціальних нейлонових або поліестрових стропах (стрічках), які натягнені між стаціонарними об’єктами.

Він відрізняється від канатоходження, в якому канат або трос круглого січення натягують максимально жорстко, а також іншими принципами балансування, обумовленими динамічністю, розтягуванням і віддачею слабо натягненої стропи» — Вікіпедія.

Слеклайн — відносно нова розвага, яка набирає все більшої популярності в світі. Його проста і водночас захоплююча ідея, ходіння по натягненій стропі (лише задумайтеся, як це звучить для любителя екстриму!), цікавить багато спортсменів і, насамперед скелелазів. Чому саме їх? Та тому, що з них все і почалося.

Слеклайн прийшов до нас із Заходу, а саме з американського штату Каліфорнія, де в 1978 році двом скелелазам Адаму Гросовськи і Джефу Елінгтону набридло ходити по ланцюгах, що обгороджують майданчик для паркування долини Йосеміті, і вони натягнули замість них альпіністську нейлонову стропу.

З того часу все й почалося. Своєрідний спосіб тренування балансу і рівноваги швидко здобув схвалення серед скелелазів долини, поширився в Америці, а потім невидима стропа перекинулася через океан і до нас.

Взагалі-то, називати слеклайн розвагою не зовсім правильно. За майже 40 років існування в світі він еволюціонував до повноправного виду спорту із співтовариствами послідовників в багатьох країнах, змаганнями і навіть світовими рекордами. А оскільки стропа є річчю універсальною і натягнути її можна де завгодно, з’явилися і різні види слеклайну:

СЛЕКЛАЙН ТРАДИЦІЙНИЙ

Це найпростіший і, можливо, тому найпоширеніший спосіб ходіння по стропі. Її натягують на висоті 0,5–1 м, що дозволяє тренуватися як на вулиці, так і в приміщенні, не використовуючи страховку.

ВОТЕРЛАЙН

Це той самий слеклайн, лише над поверхнею води, тому страховка знову не потрібна. Найчастіше вотерлайном займаються в теплу пору року, хоча, як і скрізь, бувають екстремали.

ХАЙЛАЙН

Це найбільш видовищний і небезпечний вид ходіння по стропі. Ті, хто знає англійську, зрозуміють, що він пов’язаний із висотою. Дійсно, в цьому випадку стропу натягують на значній висоті, наприклад, між двома будівлями або скелями, і, аби випадково не загинути від падіння з 200 м, використовують страхувальну систему.

Стропу можна натягувати не лише на різній висоті, але і з різною силою. Звідси й різні способи ходьби а отже — хода слеклайнера. Якщо стропа пружна як струна, потрібно пересуватися одним способом, а якщо вона сильно провисає, то іншим. Недаремно було згадано про те, що слеклайн цікавить багатьох спортсменів. Здавалося б, це всього лише нейлонова стропа, невелика площина шириною в декілька сантиметрів і довжиною 5–10 метрів. Однак, вона стала тренувальним майданчиком як для скелелазів і альпіністів, так і для лижників, скейтта сноубордистів, акробатів, плавців, футболістів та інших спортсменів, яким потрібно мати хорошу рівновагу, глибоке м’язеве відчуття і внутрішню витримку, а також просто мати можливість тренувати різні групи м’язів. Багато компетентних тренерів для своїх підопічних вже з дитячого віку включають слеклайн в план тренувальних занять.

Очевидно, що разом з еволюцією слеклайну не стояли на місці і виробники відповідного спорядження. Це не просто черговий шанс працювати у новому сегменті ринку, а реальна необхідність. Ходити по стропі, яка призначена зовсім не для цього, не витримує потрібних навантажень і вимагає значної вправності під час кріплення — це не просто незручно, а й небезпечно.

Один з лідерів з виробництва слеклайнів — компанія Gibbon. Своїх успіхів на ринку вона досягла завдяки широкому асортименту і високим вимогам до міцності кріпильних систем. Сучасний слеклайн — це не лише стропа, але й пристрій, за допомогою якого її можна надійно зафіксувати.

Довжина класичного слеклайну, який вішають і на вулиці, і в приміщеннях — 15 м, ширина — 5 см, вага — 3 кг. Це найбільш відповідний варіант для тренування щоб постійно тримати себе в тонусі.

Є, вочевидь, і легші моделі, які зручно брати з собою в піші походи і в гори. Для занять хайлайном розроблені особливі конструкції строп і кріплень, які витримують велике навантаження (більше 4,5 т), адже тут стропа — це не лише поверхня для ходіння, але і частина системи страховки.

Окрім перелічених особливостей моделі розрізняють, беручи до уваги їхню еластичність та ширину стропи. Чим довший слеклайн і чим сильніше він прогинається під вагою спортсмена, тим складніше по ньому пересуватися.

ДЕЯКІ ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СЛЕКЛАЙН:

• Найдовший слеклайн: 9 серпня 2014 р. Джуліан Міттер-майер з команди Landcruising пройшов хайлайн довжиною 224 м над греблею озера Муазен в Швейцарії.
• Рекорд з висоти: належить Крістіану Шу, який пройшов по стропі над ущелиною на висоті 1 км, що майже в точності відповідає висоті трьох Ейфелевих веж. Це було 3 серпня 2006 на плато Кьераг в Норвегії.